Украина мединформ

Учені ще не проводили рандомізованих досліджень по порівнянню різних методів лікування раки простати, проте відомо, що після хірургічного лікування виживаність пацієнтів рівна мінімум 10 років і перевищує таку після інших способів терапії.

Швейцарські учені провели аналіз Женевської Онкологічної бази даною і оцінили виживаність 844 пацієнтів з локалізованим раком простати. З них 158 чоловікам була проведена повна або часткова резекція простати, 205 пацієнтів отримали променеву терапію, 375 пацієнтів піддалися активному спостереженню, 72 чоловіки отримали гормональну терапію, а 31 пацієнт – інший вид терапії. Період спостереження коливався від 0 до 15.8 років і в середньому складав 6.7 років. Через 10 років ризик смертності у пацієнтів, що отримували променеву терапію або активне спостереження, був значно вищий, ніж після простатектомії. 10-річна виживаність після простатектомії склала 83%, після променевої терапії – 75%, при активному спостереженні – 72%, гормональній терапії – 41%, а при інших видах лікування – 41%. Особливо показники смертності зростали у пацієнтів молодше 70 років і при погано диференційованих пухлинах. Автори зробили вивід, що, у відсутності рандомізованих даних, пацієнти мають бути інформовані про отримані результати і переваги хірургічного підходу.

Джерело: Geneva University, Switzerland, Arnaud Merglen, MD; Franz Schmidlin, MD; Gerald Fioretta, BSc; Arch Intern Med. 2007; 167(18):1944-1950.